Новости

Досліджуючи прізвища за "Реєстром Війська Запорізького 1649 р."г С.Наливайко зазначає: "Серед українського козацтва побутували імена та прізвища похідні від "Чорний" та "Білий" (Черня, Черняк, Черненко, Білан, Білаш). Поза сумнівом, таке явище викликане поклонінням предків запорозьких козаків Чорнобогові й Білобогові, добре відомих українцям".

Аратта - Україна

Щодо Білобога й Чорнобога, це відповідно верховні божества касти жерців-волхвів і воїнів-царів, а давній розподіл діянь людських на "праве і криве" (звульгаризоване російське "праве і ліве"), це відповідно божественне - святе і земне

Видатний дослідник українського козацтва Д.Яворницький зазначає спорудження першої церкви на козацьких землях лише у XVII столітті.

Ласий шматок землі для християн

"У 1602 р. щойно збудовану церкву перетворили на Самаро-Пустинний (Миколаївський) монастир" (Д.Яворницький «Історія Запоріжських Козаків», К., 1990, с.264). Щоби не склалося враження, буцім-то християнський монастир зводився на "пустинній" - неродючій землі, зауважимо, що Церква І.Христа завжди захоплювала найкращі землі. Тож Самаро-Пустинний монастир не був виключенням з цього правила: Самарські землі знаходились у найбезпечнішому місці (найвіддаленішому від татарських орд) і вважалися найкращими з усіх земель, що перебували під юрисдикцією Запорозької Січі. Згідно "Опису України" французького інженера Боплана, Самарські землі під час його перебування на Україні у 1631-1648 роках являли собою «земний рай». "Самара вирізнялась невичерпними запасами риби, меду, воску, дичини та добірного лісу і за свої багатства прозвана козаками святою рікою; місцевість зокола Самари запорозькі козаки називали обітованою землею, раєм божим на землі" (Г.Левас-сер де Боплан «Описание Украйни» с.15). До того ж, як зазначав Д.Яворницький, "Самарський монастир мав у своїй власності 18,648 тисяч десятин та 2,3 тисячі квадратних сажнів" («Історія Запоріжських Козаків» с.307).

В Святомедоборському Скиті (село Раштівці Гусятинського району, Тернопільської області) з 22 по 26 листопада проводився другий семінар для інструкторів з козацького бойового мистецтва Триглав. Інструктори навчатимуть Триглаву людей в своїх громадах. Для сприяння цього сформована і реєєструється Міжнародна громадська організація «Міжнародна федерація козацького бойового мистецтва Триглав».

Неподільно пов'язане з віросповіданням українського народу. Християнська релігія входила в Запорозьку Січ у той же спосіб, що й на Україну-Русь — з тією ж метою та за допомогою тих же методів.

Мета християнства

Для з'ясування мети християнства скористаємося висновком українського письменника-етнографа Михайла Іванченка: "Сусіди Київської Русі, намагаючись накинути їй нову релігію, аж ніяк не піклувалися про поліпшення її життя й піднесення культури. Кінцевою метою в них було духовне поневолення і військове підкорення русичів. А звідси - данина, зиск, додаткова робоча сила та дармові вої".

На теми: чоловік-воїн, відповідальність та власне бойові мистецтва — ми спілкувались з Верховним Волхвом Родового Вогнища Рідної Православної Віри та президентом Міжнародної федерації слав'янських бойових мистецтв "Триглав" Володимиром Куровським.

Як відомо, наші прадіди добре володіли різними видами зброї та могли голіруч боротися з переважаючим числом супротивників. Цікавить бойове мистецтво "Триглав", що це за бойове мистецтво, де його витоки?

Закінчується перехідний період і настає світанок Сварожий.

Тисячу років на славянскій землі тривала інформаційна блокада, яка не давала нам підняти культуру і традиції предків. Односторонній матеріалістичний світогляд і його реалізація на планеті призвели до поступового екологічного виснаження матінки Землі.

Не можна впровадити в суспільстві ніякі нові норми, правила, цінності, якщо вони не будуть мати чіткої опори у внутрішньому світі людини.

Будь-яка ідеологія чи релігія звертаються до вкладених у середину прагнень, що дають їй сили для вирішення труднощів пов'язаних з їх реалізацією. Але внутрішній світ людини досить складний. Нам розповідають, що роблячи ставку на одні прагнення (духовні чи матеріальні), ми пригнічуємо інші. Може бути. Але не зовсім і не завжди.

Мудрі римляни казали: "Справжній патрицій і без тоги залишається патрицієм".

Тим самим натякали, що елітарність проявляється аж ніяк не в зовнішньому напускному блиску, а у внутрішній сутності, сприйнятті патрицієм себе і світу саме з позицій "кращої людини", покликаної панувати не заради самої влади, а лише з метою давати лад суспільству. "Панувати за правом", казали тоді, і пізніше, в епоху європейського лицарства. А визначати це "право" на той час було не складно, адже критерій був єдиний - порода. Ні, "порода" не в брутальному сучасному розумінні, а як визначення верстви найкращих у всьому.

Характерне Козацтво розглядає чоловіка в суспільстві згідно традиційних уявлень.

Слав'янський чоловік, муж, до якого б суспільного стану (варни) не належав, народжений захищати рідну землю та народ від ворогів. Всяк муж слав'янський є потенційним витязем з народження! Та не всяк ним стає.

Культивування тілесного задоволення, розваг та пристрастей нищить мужеський дух, вояцьку снагу та робить з мужа лише істоту чоловічої статі. Такі особини втрачають інстинкт вояка і стають «духовними євнухами», їхніми ознаками є постійна потреба у спокої, захисті, комфорті. Такі чоловіки - це гній людський і їх можна використовувати тільки як робочу силу.

Знаємо: є людина, є родина, є громада, і є народ. Що означають ці поняття, і як вони між собою співвідносяться?

Перш за все, давайте зрозуміємо таким чином, що кожна людина приходить у цей світ і вона має своє призначення - як будь-яка річ у Всесвіті має своє призначення, так само і людина. І це призначення про-являється у її варні, тобто: чи вона виступає як господар, чи як витязь-козак, чи як відаючий.

Власне, людина не може сама досягнути досконалості, тому їй дана Всевишнім Богом пара, тому кожен із нас, так чи інакше, шукає свою пару, для того щоб створити родину, сім'ю. Утвердивши її, родина живе в суспільстві і виховує дітей.