Новости

14 липня - Літній Стрибог (Посвистач)

В середині літа, на двадцять перший день від Купали, коли вже видно по урожаю, як житиме рід

- добре чи погано, вшановують Батька Стрибога як Батька вітрів, які можуть принести як добрі, так і погані зміни.

22 квітня слов'яни святкують Лельник (Ладовиці) — весняне дівоче свято краси і любові. Свято ще називають Красна Гора, бо в цей день Богиня Лада виходить на «небесну» гору, щоб ладувати все навкруги і вселяти любов у душі людей, тому цей день сприятливий для шлюбних обрядів: сватання, заручини, весілля, вінчання.

14 січня - Віща седмиця

Середина календарної зими, умовне занурення світу в пітьму (Наву), де перетинаються минуле і майбутнє, тому в цей день прийнято гадати на майбутнє. Проводяться обряди-ворожіння по погоді, поведінці птахів і звірів.

В цей тиждень слід приділити увагу духовному життю, замислитися про своє призначення, про те, як його найкраще виконати.

Образ має великий вплив на людину. Про це було відомо нашим предкам, які при тій чи іншій потребі закликали образи Сварога чи Лади, Велеса чи Макоші і сповнювалися якостями цих Богів. А це різні якості і різні енергії. Вони й допомагали їм творити свій світ в злагоді та достатку. Сьогодні ми говоримо, що в нашому суспільстві немає ладу, що твориться хаос, безліч нещасливих сімей. Це тому, що народ матеріалізує у Явному світі те, в що він вірить.

Зимобор лютує – весну чує

7-13 лютого – Масляниця

Веселе всенародне свято, пов’язане із зазиванням весняного Сонечка. Масляницю святкують цілий тиждень. Кожен день цього тижня має свої обряди. Понеділок – зустріч свята. Люди влаштовували льодяні сковзанки, гойдалки. І дорослі і діти виходили ковзатись і гойдатись. Вівторок – початок веселих ігор, пригощання млинцями. Середа тещі запрошували зятів з дружинами на млинці. Четвер – народні гуляння. Щоб допомогти Сонечку прогнати зиму, люди влаштовували катання на конях навколо села посолонь. П’ятниця – зяті запрошували тещу на вечерю. Субота – родичі ходять в гості до родичів і пригощають млинцями. Найбільш пишно відзначається неділя, яку ще називають «прощеним днем», бо в цей день потрібно обійти усіх родичів та сусідів і попросити вибачення за всі скоєні образи. Спеціально до цього дня готували вареники з сиром, на відміну від російських млинців. Проводились масові гуляння, ігрища, забави.

Про що на Водосвяття помолишся, те збудеться

1 січня – Новий рік

Це свято, присвяченена родженню нового місяця. Воно святкується який на дев'ятий день після Коляди, коли Сонце-Сивояр переходить в Інше,щоб у світі запанувало нове Сонце-Божич. Обрядове блюдо Нового року – вареники – вушки місяця. Хлопчики і неодружені хлопці посівають в домівках, символізуючи цим народження нового життя, вимовляючи обрядову молитву: "Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю! Сійся, родися жито-пшениця, жито-пшениця, всяка пашница! На щастя, на здоров'я, на багато літ господарю, господині, та усьому Білому Світу!"

5січня –Водосвяття

Протягом року на Старокиївській горі охороняють кумира Перуна витязі «Перунової сотні». Це молодіжна громадська рідновірська організація, до складу якої входять молоді чоловіки, що належать до варни Витязів. Вони проявляють любов до рідної землі, захищають її святині, мають ведичне світобачення.

8 вересня - Рожаниця. Початок бабиного літа.

В кінці літа (17 серпня, за 40 днів до Овсеня) та на восьмий день осені православні рідновіри вшановують Богиню Рожаницю Ма-кошу-Матінку на честь тих благ, якими одаровує людей Земля-Мати. В світогляді слов'ян образ Матері-Землі пересікається з образами неньки, дружини, сестри і перекидається на весь жіночий рід. В цей день вшановують жінок і матерів.

Земля Русів Свята, бо сходять на неї боги Прави з нащадками єднатись. Вона роду нашому колиска і годувальниця дітям своїм. Бережіть і шануйте її як Матір свою. "Покон Роду Всевишнього"

Західні області України - це ті землі, котрі колись відносилися до Красної Русі. Саме красної, а не червоної. Бо Красна Русь як красна дівиця - гарна, а не червона.

Українські вчені пишуть, що „трипільська доба не залишила нам писемних або мовних джерел, на підставі яких можна було б визначити етнічну належність носіїв цієї цивілізації" (С. Наливайко). Помиляються, є такі джерела.

Дивна річ. По всьому стародавньому світу знаходимо безліч наших назв міст, річок, островів: Смирна, Ліда, Лебедян, Бура, Пелена, Олен, Коло, Кума, Род, Карпати, Троя, Троада, Сала, Зона; Пальмира - в Сирії, Тегеран (То гора) - в Ірані; Яримтепе (місто Яра), Багдад (Богдан) - в Іраку; Єрусалим - в Ізраїлі; Хата - місто в Саудівській Аравії; святилище Ортія - в Греції і Малій Азії...