Яровит Стецюк живе в Іллічівську. Три роки тому, коли йому було лише 20 років, він відчув у собі пробудження родової пам'яті. - Це сталося дуже просто, - пояснив Яровит. - Я дивився по телевізору программу, в якій виступав Михайло Задорнов і розповідав про старовинні значення слов'янських слів. Для мене це стало відкриттям, я захотів більше взнати про нашу мову, нашу слов'янську культуру і традиції. Можна скзати, що в той момент прокинулась моя душа.
Яровит почав шукати інформацію про слов'янську тему, і прочитав в інтернеті оголошення про Міжнародний фестиваль слов'янської культури «Сва Слава», який мав проходити в Євпаторії. До початку фестивалю залишався тиждень. Хлопець відразу вирішив туди їхати. З ним поїхало ще троє друзів, яким він розповів про своє нове захоплення. Атмосфера фестивалю не просто сподобалась Яровиту, він відчув себе в своїй стихії, ніби в своїй рідній сім'ї, і вирішив влитись в цю дружню, життєрадісну сім'ю, де всі поважають один одного, не палять, не вживають алкоголь, займаються духовними практиками. Яровит став рідновіром. - Під час фестивалю я вперше почув слово «Жива» і душа відгукнулась на це слово, як на щось дуже рідне, моє, - розповів Яровит. - Я вирішив відразу після фестивалю організувати в нашому місті семінар по Живі і запросити духовного провідника Родового Вогнища, щоб провів нам посвяту в Живу. Тоді я майже нічого не знав, що таке Жива, не знав, як пояснити людям, що вона їм потрібна. Але я відчував, що вона дуже потрібна мені. І саме це переконання надихнуло людей зібратись на семінар. Дуже швидко після фестивалю до нас приїхав отець Твердислав, з яким ми пройшли посвяту і займались два дні практиками Живи. З того часу це мої постійні практики. Батьків здивувало захоплення сина. Спочатку вони поставились до цього скептично, але, одного разу батько застудив спину, а Яровит закликав Живу і дуже швидко зняв йому біль. Після цього батько з інтересом почав читати книжку «Жива - енергія життя» Володимира Куровського і розпитувати в Яровита про Рідну Віру. Цього року батько пройшов обряд ім'янаречення і став рідновіром на ім'я Станіслав. Він разом з сином вже пройшли посвяту в другу ступінь Живи і обоє мають звання Знахарів. Має посвяту в Живу сестра Яровита, хоче ім'я-наректись мама. Рідновірами стали друзі, серед яких Ясна з народного танцювального колективу «Канарейка», що вже не раз виступав на фестивалях Родового Вогнища. Яровит почав виношувати мрію про створення клубу Живи в Іллічівську. Для цього потрібно було знайти приміщення, арендувати його, та це не так просто. Але хлопець помітив, що йому притаманно досягати мети, до якої він прагне всім серцем. От і на цей раз Яровит випадково познайомився з групою людей, які займаються арттерапією. - Я побачив, як група людей розмальовує стіну багатоповерхового будинку, підійшов, поцікавився, виявилось, що до них можна приєднатись і виразити себе в колективному розмальовуванні стін в нашому місті, - пояснив Яровит. - На це їм дає дозвіл влада, бо ця група організована, має керівника - професійного художника. Коли я розповів їм, що я займаюсь Живою і мрію створити клуб Живи, виявилось, що в них є для цього приміщення, і мені запропонували проводити в ньому зайняття. Щоб поглибити свої знання цілителя і стати духовним провідником, Яровит в 2010 році поступив в православну рідновірську академію віровідання «ПРАВ». До речі, в нього вже є одна вища освіта - він інженер за фахом, закінчив Одеський політехніний інститут. Але потяг до всього магічного, який він відчував ще з дитинства, взяв верх, і Яровит зараз слідує своєму призначенню.
Як витязь він реалізовується не лише, в якості організатора. Він також займається руським стилем рукопашного бою за системою Кадочникова. На тренування хлопцеві доводиться їздити в Одесу - а це три години в один кінець, втім це не зупиняє витязя. Якщо спостерігати за життям Яровита, то може скластись враження, що він чудом досягає усього, чого забажає. Але Яровит говорить, що за кожним дивом криється наполеглива праця. |