У процесі багаторазових земних втілень людський дух (душа) розвивається від простішого до складнішого, послідовно набуваючи досвіду діяльності несамостійного виконавця (працівника), господарника (весі), витязя (кшатрія) і відаючого (брахмана).

Творення, захист, тиражування

Арійською трійцею ми називаємо три прояви Всебога - три Бога які виступають опікунами варн, оскільки формування тричленної варнової структури - це суто арійський винахід. При цьому ми пам'ятаємо про Універсальну, первинну трійцю Білої раси: Творець-Природа-Людина.

Кожна з трьох складових Арійської трійці має виразне функціональне призначення, завдяки якому відбувається стрімке просування і розвиток Арійської раси.

Сварог - творення блага, яке передбачає святість і мудрість відаючих (брахманів). Перун - захист сотвореного блага, який передбачає войовничість і мілітарно-технологічну оснащеність витязів (кшатрі-їв). Дажбог - тиражування сотвореного і захищеного блага, яке передбачає законослухняність і ретельність господарників (панів-господарів: виробників, бізнесменів, торговців).

Ми вживаємо термін «творення блага», тому що не всяка творчість дає добрі плоди. Для позитивної творчості треба відчувати цілісність світу і бути з ним у гармонійній єдності, а для цього необхідно перебувати у стані святості. Тому святість - це головна «професійна» вимога до відаючих (брахманів) і головна властивість їх бога опікуна Сварога, який є всеза-гальною (сва) - силою (рог) святості, духом святості як такої.

Функціональна спеціалізація варн

Варни проявляють якісно відмінну енергетику.

Сварог - м'яка, добре керована, внутрішня, конструктивна енергія відаючих (брахманів).

Перун - жорстка, потужна, зовнішня енергія витязів (кшатріїв), яка стає конструктивною тільки тоді, коли контролюється енергією відаючих (брахманів).

Дажбог - м'яка, керована, зовнішня енергія господарників, яка може розгорнутися тільки завдяки м'якій керуючій енергії відаючих під захистом потужної жорсткої енергії витязів.

Будь-яка психоінформаційна система має 4 рівні розвитку:

1) рівень особистого досвіду: здатність до навчання шляхом багаторазового повторювання однотипних операцій під наглядом вчителя, здатність ефективно діяти тільки під зовнішнім оперативним керуванням;

2) рівень колективного досвіду, вміння самостійно засвоювати колективний досвід (книжки, інтернет, навчальні програми тощо) і ефективно діяти в рамках прийнятих норм, стандартів, законів;

3) рівень творчості: здатність ефективно діяти в нових ситуаціях, сміливість у вирішенні проблем, радість при зустрічі з новизною;

4) рівень цілісності: здатність творити взаємо-узгоджені проекти в гармонійній єдності з Усесвітом.

Відповідно, в залежності від рівня розвитку, існує 4 типи людей: людина особистого досвіду - людина-1; людина колективного досвіду - людина-2; людина творчості - людина-3; людина мудрості - людина-4.

Це дозволяє краще зрозуміти реальне наповнення кожної варни, адже: відаючим (брахманом) може бути тільки людина-4; витязем (кшатрієм) може бути тільки людина-3 або людина-4; господарником (весею) може бути тільки людина-2, людина-3 або людина-4.

Роботу спеціаліста (найманого працівника, виконавця) може виконувати людина-1, людина-2, людина-3 або людина-4. Проте спеціалісти не складають окрему варну, оскільки мають слабку здатність до самоорганізації. На практиці вони є не суб'єктами, а об'єктами суспільно-економічних відносин. Тому вони можуть ефективно діяти тільки під керівництвом відаючих, витязів або господарників, частково долучаючись до сили їхніх Богів- опікунів.

Соціальна пропорція Золотої доби.

В ідеальному арійському (українському) суспільстві кожна людина максимально реалізує

свої творчі потенції, тому тут діє «соціальна пропорція Золотої доби» - чітка відповідність між варнами і рівнем розвитку: брахманами є люди-4, кшатріями є люди-3, господарниками є люди-2.

Натомість люди першого рівня розвитку навчаються й діють під керівництвом людей вищого рівня, а при досягненні другого рівня - включаються у варнову систему. Ознакою досягнення другого рівня є наявність самодисципліни (внутрішній закон, що робить людину відповідальним суб'єктом) і здатність до самостійного засвоєння колективних норм.

У процесі колороду (реінкарнації - багаторазових втілень) людський дух розвивається від простішого до складнішого, послідовно набуваючи досвід діяльності спеціаліста, (працівника), господарника (весі), витязя (кшатрія) і відаючого (брахмана). Кожен господар колись був спеціалістом (несамостійним виконавцем, найманим працівником); кожен витязь колись був господарником і виконавцем; кожен відаючий має духовний досвід несамостійного виконавця, господарника і витязя.

В актуальному сеансі життя досвід попередніх втілень має тенденцію реалізуватися у прискореному темпі. Наприклад, перед тим як стати відаючим, людина повинна пройти шляхом виконавця (працівника), шляхом господарника і шляхом витязя.

Завдяки цьому добрий відаючий повинен вміти діяти як посередній витязь, як посередній господарник, як посередній спеціаліст.

Таким чином: Сварог - це бог-опікун (дух, егре-гор) мудрості та святості (які є взаємопов'язаними якостями), Перун - це бог-опікун (дух, егрегор) енергійної дії на основі святих і мудрих принципів Сварога, Дажбог - це бог-опікун (дух, егрегор) нормативної дії, спрямованої на поширення зразків, створених Сваро-гом і захищених Перуном.

Належність людини до певної варни визначається її включенням у відповідну внутрішньо сутнісну (егрегоріальну) енергетику - всі інші варнові ознаки є вторинними.

Сила Сварога освячує, спрямовує і пронизує всі три варни - він є богом всього народного організму. Натомість сили Перуна і Дажбога спеціалізовані і наповнені дуже відмінними енергіями, тому між ними потенційно можуть виникати непорозуміння і навіть конфлікти. Проте всі непорозуміння знімаються завдяки домінуванню Сварога, який виконує функцію освячення, просвітлення та всезагального примирення.

Миро Продум