9 березня - День Лади і Лелі

День Богородиці Богині Лади та її доньки Лелі. Лада приходила до наших предків в образі молодої замужньої жінки, дуже ніжної, душевної. Наші прабабусі зображували її з дитиною на голові і зеленим яблуком в руках. Лада - Богиня ладу, гармонії, любові і ніжності, народження, родючості. Вона воскрешає замерзшу взимку природу і робить землю родючою. Лада - дружина Сварога, жіночий прояв Рода Всевишнього. Всі Богині - це її прояв і уособлення. Лада - це божественна любов, яка є основою творення і життя. Вона піклується про любов в сім'ях, створення багатодітних сімей, бо сама є матір'ю дванадцяти Сварожичів.

У Лади є улюблена дочка - Леля - струнка і весела дівчина, з віночком на голові і співучим норовом. Там, де вона з'являється, оживає природа, яскравіше світить сонечко, співають пташки і розквітають квіти. Богиня Леля заступниця любові та шлюбу.

На свято Лади і Лелі наші предки закликали весну: «Благослови, мати, ой Ладушка-мати, весну закликати, зиму проводжати».

10 березня - Сорочини

Пробудження Матінки-Землі. В цей день прийнято зустрічати пташок з теплих країн. Свято називається Сорочини, бо вважалось, що в цейдень прилітає сорок різних пташок із різних країн. Предки пекли сорок бубликів або печиво в вигляді пташок - «жайворонків» - і роздавали їх дітям. А дівчата варили сорок вареників з сиром і пригощали ними хлопців. В деяких селах існувала традиція випікати житні колобки, одного колобка викидали за вікно для Мороза, таким чином проганяючи його. Вважається, що птахи приносять на крилах весну. В цей день закликали весну веснянками та співами. Святково одягнені люди йшли за село і весь час співали обрядові пісні про пташок та весну. Якщо в цей день вам зустрінеться якась перелітна пташка, то це на радість.

17 березня - Навський Великдень (Чистий Четверг)

В четверг перед Великоднем поминають предків, прибирають їх могили, прикрашають квітами та вінками. Вся родина до сходу сонця повина була скупатися. Корисне купання в холодній воді річки, навіть якщо є лід (предки занурювалися в ополонку). Після богослужби люди приходили до дому і справляли вечерю на багатій куті з медом. Це вечеря з предками.

В цей день дівчата вмивались зі срібного посуду для краси, а також розчісували косу під яблунею, щоб гарно росла. Готували «четвергову сіль», перепікаючи її в печі і використовували як оберіг.

20 березня - Вербна неділя

Неділя перед Великоднем називалась Вербиця, Вербна або Квітна неділя. Предки славили Вічне Пра-дерево Життя. Освячували вербові гілки. Хльоскали дітей і дорослих вербовою гілкою на знак побажання здоровя та росту. Після православлення, на якому освячувались вербні гілочки, словяни встромляли ці гілочки в себе на городі або вздовж дороги, тому сло-вянські села багаті вербами.

21 березня - Новоліття. Весняне рівнодення

День рівняється з ніччю. Прославляють сонце і готуються до Великдня. Волхви проводять свої обряди та ритуали, щоб своїм духом з'єднатися з новим сонцем і разом з ним перейти в нове літо. Тому свято й називається Новоліття - початок нового тепла.

24 березня - Великдень Дажбожий. Ярило Красний

На небі воцяряється Ярило - Бог цвітіння природи, весняного сонця, родючості, дітонародження. Ярило запліднює своєю силою землю, благословляє її на новий урожай. Проводяться славлення на капищах та в храмах. Люди приносять з собою писанки (свіжі курячі яйця, виписані власноруч) і крашанки, кулічі і великодні баби. Дарують один одному писанки. Традиційним є великоднє цілування - давній язичницький обряд, покликаний створювати лад і хороші дружні відносини між людьми.

Вдома після славлення люди продовжують їсти крашанки та іншу освячену їжу. Скорлупу з освячених яєць зберігають до Рахманського Великдня.

Писанка символізує собою Всесвіт, якого запліднює небесна сила. Ті писанки, які залишились з минулого Великдня, потрібно закопати в землю на городі чи в саду для гарного урожаю.

25 березня - Благовіщення

Весна пробуджує Перуницю - жіночу пару Перуна. В цей день сувові заборони починати всяку справу, «навіть пташка гнізда не в'є» (поганий час для будь-якого почину і зачаття). На Благовіщення повністю відкривається небо і в цей час можна випросили собі в Бога славу. Під вечір люди виходили в двір, дивились в небо і шукали велику зорю. В ту хвилину, як відкривається небо, слід закричати: «Боже, дай мені велику славу».

26 березня - Благовісник

Пробуджується Бог Перун і своїм громом сповіщає землю про весняні зародки Життя. З цього часу все починають.

3 квітня - Радуниця

Прихід на землю душ наших пращурів. Відвідують кладовища, окликають кожного покійного на ім'я, приносять на могили крашанки, хліб, пироги, млинці. І залишають це для предків.