Рубрики газети:


Новини, події
Рідна Віра
Родознавство
Козацтво
Суспільство
Пізнай себе
Традиції, побут
Анекдоти
Байки
Прислів'я
Опитування
Альбоми
Різне


 Номери газети:



 Меню користувача





 Опитування



 Підписка на газету!


 Наші друзі:




 


Покон Рода


 Наша кнопка:

 Лічильник:




Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
 

Кудєсник — простий і відкритий

 Категорія: Рідна віра \ Переглянуто: 1749
 

Протягом двох років Хранителем Родового Вогнища Рідної Православної Віри є отець Святогор Магур. Хранитель — це Перший заступник Верховного Волхва. Крім організаційних обов'язків, отець Святогор читає цікаві лекції про кудесництво, практикує зцілення людей, адже він - відун. Отець Святогор цікава творча особистість, до всього в нього є свій оригінальний підхід. «Мої практики дозволяють незвичним людям незвично розкритися», - відмічає він. В інтерв'ю «Триглаву» отець Святогор розкриває перед читачами деякі свої грані, про які ми ще не знаємо.

— Отець Святогор, важко уявити Вас в іншій ролі, крім священнослужителя Рідної Віри, настільки Ви на своєму місці. Та все ж цікаво, чим ви займались до того, як прийшли в Родове Вогнище?

- Я закінчив політехнічний інститут - факультет інформаційної безпеки - і став програмістом. Моя друга вища освіта - практична психологія, психотерапія. Обидві ці спеціальності знадобились мені вжитті. А от тому, як потрібно жити, мене навчила Рідна Віра, Радення Свароже. Саме Рідна Віра дає нам найбільше практичних знань, які можна застосовувати в будь-яких випадках життя.

— Як Ви прийшли до Рідної Віри?

- До Рідної Віри, до Родового Вогнища, я прийшов у травні 2005 року. Я потрапив на друге Віче православних рідновірів, яке проходило у Києві. Ніколи не забуду, як перш, ніж розпочати Віче, отець Богумир Миколаїв став освячувати приміщення. Всі встали, підняли руки до Триглаву, і почали повторювати молитву. Напевно, з того часу я й почав відчувати, що я православний рідновір Радення Сварожого. Це відбулось вмить.

До того я цікавився езотерикою, практикував в багатьох езотеричних традиціях, мав якісь досягнення. Але мені вистачило однієї молитви, щоб відчути Віру в Рідних Богів і утвердитися надалі в Родовому Вогнищі. 23 серпня 2005 року я прийняв ім'янаречення і отримав ім'я Святогор. Нарікав мене отець Богумир Миколаїв. Через два роки я з благословення і посвяти в сан священнослужителя очолив Київську громаду «Покон Рода».

З Києва пішла Земля Руська. Символічно, що Київська горомада є першою громадою, що організувалась в Родовому Вогнищі. І зараз це найчисленніша наша громада. На великі свята - такі, як Великдень Дажбожий, - на нашому капищі на Старокиївській горі збирається до пів тисячі людей. З них близько трьохсот - це православні рідновіри Родового Вогнища, які сходяться в Києві на богослужіння. Потрібно, щоб духовний провідник мав багато сили і натхнення, щоб керувати такою великою громадою.

З самого початку, як я прийняв ім'янаречення, утвердився в Рідній Вірі, я прагнув стати священнослужителем. Тобто, мені хотілось бути не лише ріднові-ром, а піти далі і стати магом, кудесником, проводити мирські обряди для людей, нести їм віру.

— Чи відразу підтримали вас рідні, друзі, чи прийняли ваш новий світогляд?

- На певних етапах я пристрастно, войовничо ніс Рідну Віру людям, тож не диво, що зустрічав такий самий пристрастний супротив як від родини, родичів, так само і від друзів, які не були в Рідній Вірі. Але років через два, коли я вже істинно став на шлях духовного провідництва, Рідну Віру прийняла і моя родина, і люди в моєму оточенні, тому що я почав не лише говорити, а діяти як священнослужитель, і мої діяння вже говорили за мене. За плечима вже стояли десятки ситуацій конкретної допомоги людям і сотня проведених мною обрядів.

— Можете пригадати свій найперший успіх цілителя?

- Моїм найпершим досягненням цілителя було те, що до мене на ладування в Києві прийшов чоловік, який носив окуляри з діоптрією до мінус семи, а через півтора місяці після ладування він перейшов на легкі окуляри -2,5. Так швидко покращити зір без операції було неможливо, тому це можна вважати дивом. Справа в тому, що я дійсно увірував, що допоможу цій людині, і Боги підтримали мене. Для духовного провідника головне повірити в те, що він може стати інструментом для Божої сили, якою може скористатися людина. Якщо людина прийшла на ладування, значить десь вона цього дійсно хоче. Це був перший випадок, який раз і назавжди мене наснажив, що я займаюсь потрібною для людей справою. Я, напевно, сам ще більше надихнувся, ніж цей чоловік.

— Звідки Ви родом і де живете зараз?

- Я виріс в місті Трускавець Львівської області. І п'ять-шість років провів у місті Києві. Своє життя я бачу тільки на землі і в поселенні, тому що віра має бути підкріплена безпосередньо громадою і проживанням на землі в більш якіснішій взаємодії з природою. Тому зараз ми з дружиною живемо в селі Раштівці Гусятинського району Тернопільської області. В

цьому місті знаходиться Духовний Центр Родового Вогнища, тут живуть наші першоволхви батько Володимир та матінка Лада Куровські. Тут формується рідновірське поселення - громада Святомедоборський Скит. Адже в цих місцях - в передгір'ї Карпат - з давніх часів селилися волховські роди. Звідси й прадавня назва Священні Медобори.

Духовний провідник - це кудесник, маг, шаман,

- йому необхідно постійно спілкуватись з природою, з якимось духовними сутностями. А це найкраще відбувається в спостеріганні за природою і в єднанні з нею.

Як і мої побратими з Родового Вогнища, я вважаю, що віра має бути утверджена на землі, тобто в громаді і в часі. Яким чином? Живучи на землі, людина завжди більш якісно спілкується з самою землею, з природою. Вона проходить весь цикл колодарних свят, обрядів. Людина має більше часу і змоги спілкуватися з навколишнім світом і природньо його споглядати. Живучи на своїй землі, людина так чи інакше звертається до природи і спілкується з природою, тим більше, якщо вона православний рідновір. І головне, що людина стає духовно вільніша, наприклад, не залежить від гарячої води. Той комфорт, що є в місті, можна досягнути і в селі, і на природі. Ми їдемо жити в село не через те, що в криниці чиста вода, а для того, щоб єднатися з природою. Єднатися не просто, а в своїх вчинках і в утвердженні віри. І головне, що потрібно трішки розгрузити міста, тому що не є вірним всім жити на купі.

— Які духовні посвяти Ви пройшли? Як і де це відбувається?

- Більшість посвят духовні провідники Родового Вогнища проходять на священній горі Богит. В Священних Медоборах є три гори, що відповідають трьом світам: Богит символізує світ Прави, Звенигора - світ Яви, Говда - світ Нави. Зараз ці гори, покриті густим лісом, є заповідником. В часи християнізації Русі саме сюди переселились волховські роди. Ще в 18 столітті на горі Богит проводились православлення Рідним Богам та всі життєдайні обряди за традицією Рідної Віри наших предків слов'ян. Звичайно, тоді це робилось таємно. Зараз наша рідновірська громада діє відкрито, вона офіційно зареєстрована на державному рівні.

Під час духовних посвят, як правило, ми проходимо через якесь випробовування. Для відаючої людини має відбутись перехід від старого свого стану до нового. Як правило, це випробовування на терпіння: чи людина дійсно духовна. Відаючий іноді має продемонструвати свої знання іншим відаючим, або продемонструвати своє вміння. Так само, як і козак під час посвят має продемонструвати свої навики у бойовому мистецтві і відпрацювати бойові прийоми, показати їх на комусь.

Для відаючого головне не так саме випробовування, як той шлях, який він проходить до посвяти. Чим більший, ширший його шлях, чим більше він зробив, тим більшу пошану надають йому відаючі і зазначають його в інакшому чині.


uploads/news/197/clip_image004.jpg

Найперше потрібно пам'ятати, що посвята відаючого в рідновіри - це перехід на вищий рівень відання, вміння і володіння Живою. Тобто з кожною посвятою обрядодій, жрець, відун, волхв, волхв-радетель отримує новий, більший ступінь Живи. Новий ступінь


 

посвяти в Живу дає відаючому більше енергії, більше сили Живи, відповідно він може більше допомагати людям, більше зробити. Але потрібно розуміти, що, чим більшою силою володіє відаючий, тим більшою є його відповідальність.

— Яку відповідальність несе відун, на що розповсюджується його сила?

- Відун - це наступна посвята після жерця, тобто, відун отримує наступний ступінь Живи, і має більше можливостей обрядодіяти. Відун може займати вищі організаційні пости, чини в Родовому Вогнищі.

Є певні обряди, які проводить відун, і вони допомагають людині зцілитись. Іноді ті самі обряди може проводити й жрець, але з особистого благословення Верховного Волхва.

Я відун, тому я можу далі залишатися Хранителем Родового Вогнища і бути старшим над жерцями, ректи своє слово. В ряд обов'язків хранителя Родового Вогнища входять: організація і підтримка громад Рідної Православної Віри; організація і підтримка проведення великих свят в громадах рідної віри; організація і підтримка богословського вчення в Родовому Вогнищі Рідної Православної Віри; підтримка і розвиток громад, становлення нових громад; контроль голів громад і владик крайових вогнищ Родового Вогнища. Тобто основні мої обов'язки - це підтримка, контроль і, якщо потрібно, настанова або навіть пряме втручання в діяльність громади. Хранитель Родового Вогнища

- це ніби виконавчий директор корпорації.

— Відуна ще називають кудесником, поясніть, що таке кудесництво?

- Сучасним людям більш зрозуміле слово містика

- це теж саме, що по-слов'янському кудесництво. Це спілкування з потойбічним світом, а саме зі схожими на нас духовними сутностями. Всі духовні провідники: жерці, відуни, волхви спілкуються з Богами, і так само ми шукаємо підтримки в потойбічному світі - в Іному, як ми кажемо в нашій традиції.

Моя практика більше направлена саме на спілкування з потойбічним світом, і мені це подобається. Це спілкування з духами природи, місцевості, з духами-помічниками, з душами предків. Адже можна зцілювати людей і з допомогою взаємодії з цими силами.

Кудесник дуже часто робить вчинки, не схожі на вчинки інших людей. Вони іноді бувають незвичними. Не тому, що кудесник сам навмисне старається це зробити, а тому, що дуже просто ставиться до життя, він відкритий. На шляху магії не потрібно заморочуватись. Навпаки, потрібно стати простим, відкритим.

Старші волхви кажуть, що духовний світ відкривається тому, хто або готовий його слухати, або був вибраний ним давно. У житті кожного кудесника, чи шамана, мага, відаючого, як би ми не називали таку людину, відбувається певна природня ініціація, коли духовний світ сам обирає людину, щоб з нею взаємодіяти. Я вважаю, що не я навчився, а духовний світ мене вибрав. Я отримав змогу спілкуватися з духовними сутностями, які нас так само оточують (очолюють), крім людей і Богів.

— Як і коли це відбулось?

- Вперше зі мною це сталося, коли мені було близько чотирнадцяти років. Я спав і раптом у сні відчув, що хтось стоїть біля ліжка і дивиться на мене. Коли я відкрив очі, то побачив, що стоять дві фігури, якісь сутності, яких я на той момент ще не міг пояснити. Я закрив очі, думав, що я сплю, потім відкрив, тобто я був не у сні, але вони знову стояли. І після тої ночі вони до мене приходили дуже довго. Спочатку я їх лякався, але потім звик і спробував спілкуватися з ними. Таким чином я переборов страх, який в таких випадках супроводжує більшість сучасних людей.

Я вважаю те, що духовний світ обрав мене в 14 років - це заслуга моєї душі в минулому. Моя душа вже мала вміння, які дають можливість спілкування з потойбічним світом. І вже в цьому житті саме посвята в жерця надала мені можливість більш якісніше відкрити цей напрямок духовного розвитку в своєму житті.

Взагалі багато знань кудесництва приходили під впливом спілкування з духовним світом, з духами-помічниками, тотемними тваринами, духами предків. А вже спілкуватися з ними мене навчив безпосередньо Володимир Куровський.

— Як вплинуло одруження на Ваші магічні здібності?

- Коли я одружився, мої магічні здібності змінилися, набули інакшого відтінку, збагатились. Фокус набагато розширився, став інакшим. Він помінявся за рахунок того, що жінка, тим більше дружина, під час святого обряду поєднує свої енергії з чоловіком.

І навпаки, чоловік поєднується енергетично з жінкою. Стихії чоловіка вогонь і повітря - активні його стихії, поєднуються з активними стихіями жінки - землею, і водою. І таким чином твориться коловорот духовної сили. Така пара може більше, ніж кожен по одинці. Одружений маг має набагато більше сили, ніж одинак. Це я точно завіряю. І саме тому в слов'янській магії як жінки, так і чоловіки можуть бути кудесниками. Вони рівноправні.

З дружиною жрицею Оріяною ми постійно практикуємо спілкування з духовними сутностями, і часто разом подорожуємо в тілі духа - в медитаціях і сновидіннях.

Головне для мага - вибрати собі рівну дружину, тоді він стане сильнішим, якщо жінка буде нижчого духовного рівня - то від його сили відніметься. Якщо кудесник бере собі в дружини жінку воїтельку, або господиню - людину із варни весів, він буде нещасливий, бо не зможе разом з дружиною на рівних духовно розвиватися в плані кудесництва, магії. Маючи такі інструменти, він захоче допомагати людям. А вона захоче допомагати людям інакшим чином: щось організовувати, чи заробляти кошти. На цьому фоні не буде злагоди і добра в родині. Цього не варто робити. Липа є липою, дуб є дубом, верба є вербою - і не потрібно це помішувати.

— На завершення розмови хочеться, щоб ви розповіли про якийсь надзвичайний випадок у Вашому житті, яким можна проілюструвати, що таке сила кудесника?

- Коли я був молодший, дуже хотів опанувати практику «живодихання», коли починає дихати шкіра. Я намагався візуалізувати певні образи, щоб дихати шкірою, але все ніяк у мене не виходило. Одного разу ми пішли на озеро купатися. Я пірнув, під водою призвав Живу, уявив, що я - це ніби куля Живи, і так плавав. Коли я винирнув, на березі стояли люди і вони були дуже здивовані і схвильовані. Я вже бачив лодки, які плили до мене, щоб мене рятувати. Виявилось, що я перебував під водою більше семи хвилин! Це був мій особистий рекорд.

Православа МАКЛАКОВА

 

 
Автор: admin 22.04.2011,
Версія для друку     

Комментарії

Немає коментаріїв
Логін: Гость
Повідомлення:
Підтвердження кода безпеки
Код безпеки:
Введіть код:*
 
 
Дозволяється та вітається передрук матеріалів
з посиланням на джерело.


http://gazeta.triglav.pro ® 2010
 

Передплата на газету.

Відновлення видання віснику Характерного козацтва - “ТРИГЛАВ”. Відтепер газета є щомісячна і може бути отримана через пошту. Підписатися на “ТРИГЛАВ” просто - завітати до найближчого поштового відділення та оформити підписку.
                   Підписний індекс газети "ТРИГЛАВ" 49069
Підписка в будь-який час - підписатися можно на номери на наступний місяць і до кінця року. Дивіться інформаційний лист №2 (вклеєна вкладка до «Каталогу видань України на 1 півріччя 2010 р.»).  Газета виходить українською мовою.
 
Сторінка згенерована за 0.0176 секунд та 9 запитів до бази даних за 0.00051 секунд
Copyright ©2007-2023 by Kasseler CMS. All rights reserved.

Вы можете купить часы как известных брендов, так и недорогие китайcкие часы.