24 квітня православні християни будуть святкувати іудейське свято пасху, яке вважається головним святом богослужебного року. І хоч це свято на території слов'янських країн називають ще Великоднем, насправді воно не має ніякого відношення до Великодня, приуроченого за давньою слов'янською традицією весняному рівноденню, коли астрономічно день стає великим. Великдень Дажбожий - одне з головних свят колодарного року нашої традиції святкується 24 березня як перемога сонця над пітьмою, як народження нового весняного сонця Ярили Красного. Рідновірські життєстверджуючі символи — яскраві писанки, крашанки та кулічі християни присвоїли і застосовують під час святкування іудейської пасхи. Що ж насправді означає пасха?

Слово пасха (пейсах) означає «перехід». Це свято виходу євреїв з Египту. В біблії ця подія замальовується, як кривава ніч, коли бог Ягве (Єгова) повбивав «в єгипетській землі кожного перворідного», але обминув (тобто перейшов, перескочив) домівки євреїв, бо вони, за його порадою, позначили свої одвірки та пороги кров'ю жертовного ягняти (див. книгу «Вихід» 12.13). До речі, з тієї ж книги «Вихід» дізнаємось, що перш ніж піти з Египту, євреї ще примудрилися обкрасти єгиптян. Єврейки попросили "поносити" у своїх єгипетських подружок золоті прикраси, євреї зайняли у єгиптян в борг, не збираючись віддавати.

З того часу (вже третю тисячу років) євреї святкують пасху. З біблії дізнаємось, що святкував її й Христос і мати його Марія. Вони, як і вся ізраїлева громада, їли в цей день опрісноки - мацу (прісний корж із наквашеного тіста).

Під час єврейського пасхального тижня, за християнською міфологією, був розіп'ятий Христос, тому християни взяли це свято до свого календаря, як скорботний тиждень на відзначення «страстей господніх» і мусили надати йому іншої символіки, поєднавши єврейську традицію з рідновірською обрядовістю, яку мали інші народи (наприклад, віра в умирання та воскресіння божества відома в багатьох народів світу).

Саму ідею переходу євреї запозичили з арійської традиції, переробивши її до невпізнання. Якщо в арійців йдеться про перехід на вищий рівень життєдіяльності, то євреї пов'язують своє свято з геноцидом - масовим винищенням єгиптян.

Проте, позиції християн в Іудеї на початку І ст. н. е. були набагато слабкіші, ніж в Римській Імперії в IV ст., коли християнство стало офіційною релігією Імперії. Тому, коли християни заявили, що тепер пасха - "це день світлого воскресіння Христова", іудеї не віддали своє свято, і тоді християни, вирішили святкувати пасху в інший день. Щоб обґрунтувати це рішення пізніше була придумана складна і плутана система розрахунку дня пасхи. Зверніть увагу, що жодне церковне християнське свято не обчислюється так дивно і плутано, як пасха. Усі інші (наприклад, Різдво) чомусь стоять на місці. Це означає, що християни досі святкують єврейську пасху, видаючи її за своє свято.

Вкрадене християнами єврейське свято припало на той час, коли слов'яни святкували Дажбожий Великдень і дарували один одному в цей пень писанки, що символізували Всесвіт. Християни теж присвоїли цей ритуал під час святкування пасхи і використовують фарбовані яйця. Заради цього була придумана безглузда історія про яйце, яке Марія піднесла Імператорові. Історія ця, до речі, свідчить про духовне і інтелектуальне зубожіння людей, що її вигадали, оскільки є в'ялою, недоумкуватою і невдалою спробою штучним чином включити рідновірський ритуал в міфологічний сюжет християнства. Ну подумайте самі, яке відношення мають фарбовані курячі яйця до Ісуса Христа?

На прикладі з пасхою видно, що це свято запозичене християнами у декілька етапів і в різних місцях. Спершу запозичували у семітів назву свята і систему його обчислення за місячним календарем. Далі запозичували у греків і римлян зміст і смислове навантаження самого свята. І вже тільки потім набрали різних слов'яно-арійських ритуалів. Щоб веселіше було!

Сторінку підготувала Славуня БОЙКО