"Той не Русин єси, хто за Русь загинуть не готовий!"
Родове Вогнище Рідної Православної Віри запроваджує Програму «Народна самобоорона», направлену на те, щоб кожен українець мав змогу підготуватись до виконання священного обов'язку захищати свою сім'ю, рід і святу землю, заповідану нам Богами, при будь-яких обставинах чи то є мирний час, чи ні. З історії ми пам'ятаємо, що сила війська наших предків була не тільки в регулярній армії і спеціальних загонах, а також у народному ополченні, що так само проявилось і в козацькій військовій традиції. Тож відновимо Ратну Славу наших предків! Ратна Слава Русі

Перш, ніж викласти суть Програми «Народна самооборона», звернімось до історії нашого народу. За часів Великої Русі, великі князі не займали верхнього щабля державної влади, їх роль була більше подібною до сьогоднішньої ролі прем'єр-міністрів в президентських державах. Князя обирали, з подання волхвів, на вічових зборах. Перед вічем же він і звітував. Термін правління не обмежувався, але на практиці складав від одного року до 18 років. Крім армійських справ, керування походами, особисто чи через воєвод (довірених князів), в підпорядкуванні великих князів були всі господарські турботи країни. Господарську діяльність вони здійснювали через провінційних князів, яких теж обирали на вічах (провінційних) з подачі волхвів та через систему боярських служб. Службами керували довірені особи, бояри, яких призначали на посади за правом спадкування з відомих руських-дулібських родів. Виходячи з філософії Рідної Віри, вагу в суспільстві, пошану та ранг можна було отримати тільки через особливі заслуги, через служіння ідеям просвітництва, тільки власними чеснотами, скромністю та дієвістю, професіоналізмом. Не мала значення належність до певного роду, накопичене багатство, обіцянки, самовихваляння. Пишний одяг, прикраси, майно не справляли враження на оточення, якщо ти їх не заслужив. Ось чому так противились волхви Русі принципу спадковості князівської влади, яка з IX ст. перестала бути виборною, підпорядкованою вічу і суспільству, та стала монархічною системою. В чому полягали особливості організації слов'янського війська? В чому його сила? Як же ця армія могла проводити великі походи на Константинополь, на Кавказ, в Балтію, Грецію, на Волгу, Урал, Ельбу, Дунай та ще й з певною регулярністю. Які основні характеристики цієї армії? Яким способом, і з кого вона формувалась? Хто і як нею керував? Союз Руських племен був фактично військово-ідеологічним табором. Організована воїнами та жерцями воєнізованим та ідеологізованим об'єднанням, що дуже нагадувало козацьку Січ. Відповісти на питання, чому Руське військо складалося саме з жреців-воїнів, дуже просто. Жерці були ідеологічним і бойовим кістяком всього війська, його елітою, що підкорялась тільки волхвам. Вони найкраще підготовлені, тому виконували найважчі та найвідповідальніші завдання. Вони носії Ідеї духовного відичного просвітництва. У військовому середовищі їх ще називали датами, ясунами, голдовникам, характерниками. Воїни, які безпосередньо підпорядковувались великому князю, складали армію. Армія (рать) мала розгалужену структуру, в яку входили регулярні частини та ополчення, формувалась на основі чоловічого населення слов'ян-росів, але без жерців. В будь-яких значних військових акціях, особливо в період розквіту Руси, витримувалось певне співвідношення у війську ро-сів між гвардією жерців-воїнів та армією. Наявність гвардії (характерників) була викликана необхідністю суворого внутрішнього контролю, дисципліни та порядку. Жерці-гвардійці в межах держави охороняли місця реліквій, храмові комплекси, резиденції, замки, арсенали зброї і були єдині, хто мав право носити зброю в Священних місцях (від дотів пішло нинішнє поняття - солдат, служива людина). Гвардія жерців, як основа військової сили, мала свою чітку структуру, яка дуже нагадувала військові системи того часу, особливо римську. Таким же був поділ на десятки, сотні, тисячі, десятки тисяч. Подібну систему застосовували в козацьких частинах часів Богдана Хмельницького. Фактично козаки через досвід дулібів-порусів-єланів (половців) збагатили цю систему, ввівши в неї кінноту та слобідський спосіб життя, що практикували приуральські дуліби в VI11 -X ст. та їхні нащадки, які згодом частково розчинилися в тюркському оточенні. Очевидним є й те, що свій початок українське козацтво (як і козацтво в цілому) бере з часів дулібського-руського війська та його елітної частини - гвардії жерців-воїнів. Саме в середовищі гвардії були сформовані принципи духовної та військової єдності, ознаки лицарства. Безперечно, ідейну основу козацтва, як явища, слід виводити від дулібів-росів-слав'ян та їх елітних гвардійських частин жерців-воїнів, що несли дух вічового права, військової демократії, помножені на сувору дисципліну та військову виучку (включаючи бойові мистецтва, зокрема Триглав). Доросла програма В суспільстві криза, ми їмо генномо-дифіковані продукти, рівень життя падає. Світ на грані війни за ресурси, ніхто вже не збирається дбати ні про суспільство, ні про народ. То ж назріла необхідність купляти землю і будинок в селі, адже ще ніколи, маючи наділ землі люди не вмерли з голоду. Це принцип слобідського життя. Але до такого життя потрібно бути готовими! Програма «Народна самооборона» для дорослих заснована на добровільній участі свідомих чоловіків та жінок віком від 18 до 60 років, які об'єднуються між собою задля здійснення певних функцій, а саме: - захисту себе та членів власних сімей, членів громад РВРПВ; - захисту святинь, капищ, родових поселень, різноманітних споруд, приміщень та іншого майна громад;
- захисту важливих споруд організацій членів громад. Необхідні умови для участі в програмі: - бути слав'янином; - пройти початковий базисний курс підготовки (від 10 днів до 3 місяців); - мати можливість бути залученим до екстрених дій; - мати довідку з міліції про не судимість. Рядові члени програми мають щорічно проходити таборову підготовку (від 7 до 14 днів), а старшина має ще додатково проходити старшинські табори (від 10 до 14 днів) При кожній громаді має діяти секція козацького бойового мистецтва Триглав. Всі члени громади які вважають себе чоловіками мають обов'язково її відвідувати, жінкам рекомендуємо виконувати програму мінімум: слав'янську гімнастику, дихальні чи енергетичні практики, а також жіночу самооборону. Бажано все ж таки пройти базовий курс самооборони. Згадаємо історію: у скіфів підчас війни жінки так само сідали на коней і приймали участь в бойових діях, тому ворог і не розумів звідки взялося в два рази більше військо. На місцевих і загальнослав'янських навчальних зборах члени народної самооборони мають проходити різноманітні дисципліни: - початкову військову підготовку; - тактичні і стратегічні ігри (зарниці); - страйкбольну підготовку; - виживання в екстремальних умовах; - функції охорони; - володіння зброєю; - орієнтацію на місцевості; - першу медичну і енергетичну допомогу. Зрозуміймо: якщо ми самі себе не захистимо, ніхто нас не захистить! Молодіжно-дитяча програма Готуємо майбутніх захисників роду! Навчання кадетів (12-17 років): базові навички, перша допомога, комунікації, фізичне виховання, орієнтація, оборонні науки, базовий курс пожежника, страйкбол. Після 17 років - патрулювання і лідерство, допризовна підготовка. Навчання складається з чотирьохрічних блоків: базовий, базовий, лідерство: рівень 1, рівень 2. Пройшовши як мінімум трьохрічний курс підготовки, кадети можуть стати до лав регулярного ополчення. В молодіжну програму також входить виховання дітей по принципу Скаутських організацій (ПЛАСТУ). Підготовка та проведення вікових посвят. На великих Святах підготовлені хлопці братимуть участь в марафонах, змагах лава на лаву При загальноосвітніх школах будуть створюватись козацькі класи з поглибленим вивченням родового устрою, козацьких бойових мистецтв. Молоде покоління українців стане гідним продовженням Слави Предків! Твердислав ФІЛАТОВ |