Родове Вогнище Рідної Православної Віри запроваджує Програму «Народна самобоорона», направлену на те, щоб кожен українець мав змогу підготуватись до виконання священного обов'язку захищати свою сім'ю, рід і святу землю, заповідану нам Богами, при будь-яких обставинах чи то є мирний час, чи ні. З історії ми пам'ятаємо, що сила війська наших предків була не тільки в регулярній армії і спеціальних загонах, а також у народному ополченні, що так само проявилось і в козацькій військовій традиції. Тож відновимо Ратну Славу наших предків!

Ратна Слава Русі

Перш, ніж викласти суть Програми «Народна самооборона», звернімось до історії нашого народу. За часів Великої Русі, великі князі не займали верхньо­го щабля державної влади, їх роль була більше подібною до сьогоднішньої ролі прем'єр-міністрів в президентських дер­жавах. Князя обирали, з подання волхвів, на вічових зборах. Перед вічем же він і зві­тував. Термін правління не обмежувався, але на практиці складав від одного року до 18 років.

Крім армійських справ, керування по­ходами, особисто чи через воєвод (дові­рених князів), в підпорядкуванні великих князів були всі господарські турботи краї­ни. Господарську діяльність вони здійсню­вали через провінційних князів, яких теж обирали на вічах (провінційних) з подачі волхвів та через систему боярських служб. Службами керували довірені особи, боя­ри, яких призначали на посади за правом спадкування з відомих руських-дулібських родів.

Виходячи з філософії Рідної Віри, вагу в суспільстві, пошану та ранг можна було отримати тільки через особливі заслу­ги, через служіння ідеям просвітництва, тільки власними чеснотами, скромністю та дієвістю, професіоналізмом. Не мала значення належність до певного роду, на­копичене багатство, обіцянки, самовихва­ляння. Пишний одяг, прикраси, майно не справляли враження на оточення, якщо ти їх не заслужив. Ось чому так противились волхви Русі принципу спадковості кня­зівської влади, яка з IX ст. перестала бути виборною, підпорядкованою вічу і суспіль­ству, та стала монархічною системою.

В чому полягали особливості органі­зації слов'янського війська? В чому його сила? Як же ця армія могла проводити великі походи на Константинополь, на Кавказ, в Балтію, Грецію, на Волгу, Урал,

Ельбу, Дунай та ще й з певною регулярні­стю. Які основні характеристики цієї армії? Яким способом, і з кого вона формува­лась? Хто і як нею керував?

Союз Руських племен був фактично військово-ідеологічним табором. Органі­зована воїнами та жерцями воєнізованим та ідеологізованим об'єднанням, що дуже нагадувало козацьку Січ.

Відповісти на питання, чому Руське військо складалося саме з жреців-воїнів, дуже просто. Жерці були ідеологічним і бойовим кістяком всього війська, його елі­тою, що підкорялась тільки волхвам. Вони найкраще підготовлені, тому виконували найважчі та найвідповідальніші завдання. Вони носії Ідеї духовного відичного про­світництва. У військовому середовищі їх ще називали датами, ясунами, голдовникам, характерниками.

Воїни, які безпосередньо підпорядко­вувались великому князю, складали армію. Армія (рать) мала розгалужену структуру, в яку входили регулярні частини та опол­чення, формувалась на основі чоловічого населення слов'ян-росів, але без жерців. В будь-яких значних військових акціях, особливо в період розквіту Руси, витриму­валось певне співвідношення у війську ро-сів між гвардією жерців-воїнів та армією.

Наявність гвардії (характерників) була викликана необхідністю суворого внутріш­нього контролю, дисципліни та порядку. Жерці-гвардійці в межах держави охоро­няли місця реліквій, храмові комплекси, резиденції, замки, арсенали зброї і були єдині, хто мав право носити зброю в Свя­щенних місцях (від дотів пішло нинішнє поняття - солдат, служива людина).

Гвардія жерців, як основа військової сили, мала свою чітку структуру, яка дуже нагадувала військові системи того часу, особливо римську. Таким же був поділ на десятки, сотні, тисячі, десятки тисяч.

Подібну систему застосовували в козацьких частинах часів Богдана Хмель­ницького. Фактично козаки через досвід дулібів-порусів-єланів (по­ловців) збагатили цю систе­му, ввівши в неї кінноту та слобідський спосіб життя, що практикували приуральські дуліби в VI11 -X ст. та їхні на­щадки, які згодом частково розчинилися в тюркському оточенні.

Очевидним є й те, що свій початок українське козацтво (як і козацтво в ці­лому) бере з часів дулібського-руського війська та його елітної частини - гвардії жерців-воїнів. Саме в середовищі гвар­дії були сформовані принципи духовної та військової єдності, ознаки лицарства. Безперечно, ідейну основу козацтва, як явища, слід виводити від дулібів-росів-слав'ян та їх елітних гвардійських частин жерців-воїнів, що несли дух вічового права, військової демократії, помножені на сувору дисципліну та військову виучку (включаючи бойові мистецтва, зокрема Триглав).

Доросла програма

В суспільстві криза, ми їмо генномо-дифіковані продукти, рівень життя падає. Світ на грані війни за ресурси, ніхто вже не збирається дбати ні про суспільство, ні про народ. То ж назріла необхідність купляти землю і будинок в селі, адже ще ніколи, маючи наділ землі люди не вмерли з голоду. Це принцип слобідського життя. Але до такого життя потрібно бути готовими!

Програма «Народна самооборона» для дорослих заснована на добровільній участі свідомих чоловіків та жінок віком від 18 до 60 років, які об'єднуються між собою зад­ля здійснення певних функцій, а саме:

- захисту себе та членів власних сі­мей, членів громад РВРПВ;

- захисту святинь, капищ, родових по­селень, різноманітних споруд, приміщень та іншого майна громад;

- захисту важливих споруд організацій членів громад.

Необхідні умови для участі в програмі:

- бути слав'янином;

- пройти початковий базисний курс підготовки (від 10 днів до 3 місяців);

- мати можливість бути залученим до екстрених дій;

- мати довідку з міліції про не суди­мість.

Рядові члени програми мають щоріч­но проходити таборову підготовку (від 7 до 14 днів), а старшина має ще додатково проходити старшинські табори (від 10 до 14 днів)

При кожній громаді має діяти секція козацького бойового мистецтва Триглав. Всі члени громади які вважають себе чоловіками мають обов'язково її відвіду­вати, жінкам рекомендуємо виконувати програму мінімум: слав'янську гімнасти­ку, дихальні чи енергетичні практики, а також жіночу самооборону. Бажано все ж таки пройти базовий курс самооборони. Згадаємо історію: у скіфів підчас війни жінки так само сідали на коней і прийма­ли участь в бойових діях, тому ворог і не розумів звідки взялося в два рази більше військо.

На місцевих і загальнослав'янських навчальних зборах члени народної само­оборони мають проходити різноманітні дисципліни:

- початкову військову підготовку;

- тактичні і стратегічні ігри (зарниці);

- страйкбольну підготовку;

- виживання в екстремальних умовах;

- функції охорони;

- володіння зброєю;

- орієнтацію на місцевості;

- першу медичну і енергетичну допо­могу.

Зрозуміймо: якщо ми самі себе не за­хистимо, ніхто нас не захистить!

Молодіжно-дитяча програма

Готуємо майбутніх захисників роду!

Навчання кадетів (12-17 років): базові навички, перша допомога, комунікації, фі­зичне виховання, орієнтація, оборонні на­уки, базовий курс пожежника, страйкбол.

Після 17 років - патрулювання і лідерство, допризовна підготовка.

Навчання складається з чотирьохрічних блоків: базовий, базовий, лідерство: рівень 1, рівень 2. Пройшовши як мінімум трьохрічний курс підготовки, кадети мо­жуть стати до лав регулярного ополчення.

В молодіжну програму також входить виховання дітей по принципу Скаутських організацій (ПЛАСТУ). Підготовка та про­ведення вікових посвят.

На великих Святах підготовлені хлоп­ці братимуть участь в марафонах, змагах лава на лаву

При загальноосвітніх школах будуть створюватись козацькі класи з поглибле­ним вивченням родового устрою, козаць­ких бойових мистецтв.

Молоде покоління українців стане гід­ним продовженням Слави Предків!

Твердислав ФІЛАТОВ