Киянин Святослав Чернов з юності шукав свій шлях до Бога. Саме тому й став баптистом п'ятидесятником. Але згодом зрозумів, що це не його шлях.

- Я відчував, що відбувається пригнічення моєї волі, - пояснив він. - Адже я слов'янин, а слов'яни ніколи рабами не були.

Згодом Святослав познайомився і подружився з хлопцем з «Правого Руху», який славив Рідних Богів і в якості обрядодія проводив славлення в Академмістечку в лісі. Для Святослава це було відкриттям, яке його повністю захопило. На право-славлення в ліс приходило 80 чоловік. Всі вони були однодумцями, всі відчували себе причетними до великої справи відродження Рідної Віри. Але через рік обрядодій, за словами Святослава, «захворів на зіркову хворобу» і проголосив себе волхвом. А громада відчувала, що ця людина не наділена си­лою волхва, що хлопця «занесло». Люди почали розходитись і дуже швидко громада припинила своє існування.

Святослав з друзями почали шукати таку рідновірську громаду, в якої дійсно є стрижень істини.

- Першим прийшов до Родового Вогнища мій друг Олександр, - розповів Святослав. - Тоді ще Київська громада проводила православлення на горі Хоривиця. Я прийшов туди, щоб подивитися. Перший раз участь в обряді не брав. А наступної неділі вже славив Богів разом з усіма рідновірами.

Через рік Святослав, якого тоді ще всі називали Юрієм, прийняв рішення пройти обряд ім'янаречення. Він отримав величне духовне ім'я Святослав - носій священної Слави Рідних Богів.

- З того моменту до мене прийшла звитяга і сила, - відмічає Святослав. - Я розумію, що зараз покладена дуже велика відповідальнісь як на мене, так і на всіх рідновірів - тримати праведність і людям показувати, що ми із роду славного, роду православного, що ми є слов'яни. Пройшло тисячу років, але ми не забули свою суть. Іде кінець Ночі Сварожої, і ми поступово починаємо прокидатися, починаємо розуміти, що Всесвіпя єдине і багатопроявне. Ми беремо на себе відповідальність і так перевершуємо душі свої і тіла свої в Роді єднаючись, з Богами Рідними перебуваючи, Світ Прави на землі утверджуючи.

Зараз Святослав виконує обов'язки обрядодія в громаді «Покон Рода». Нещодавно він пройшов семінар з козацького рукопашу Триглав. Щосу­боти та неділі він бере участь в військових іграх страйкбол. Він постійно загартовує себе.

- Коли тіло здорове і сильне, то й дух стає сильним і душа світлою, - вважає витязь. - Якщо ми ставимо ціль, ми досягнемо її, тому що ми є прявом Богів, ми можемо створити свій світ таким, яким захочемо.

Святослав працює машиністом електропоїздів метрополітену. Коли він сидить в кабіні, він не просто перевозить людей, він подумки наділяє їх благісттю та любов'ю.