Бути продовженням свого народу

Сонце пробилося вранці крізь хмари,

в тебе з'явилася ясність мети:

світлим, як арій, сильним, як арій,

стати в майбутньому вирішив ти!

Бути продовженням свого народу,

предкам якого вклонявся до ніг.

Ти не злякався колись Переходу,

став наполегливим, - і переміг!

Гірша чорної зради і звіра,

 і страшніша, ніж морок і тать,

від чужинців принесена віра,

у яку навернулася знать.

Бо тоді лихварям на догоду

 у країні йде все шкереберть,

 і осліплюють очі народу,

перед тим, як віддати на смерть.

Бога дивовижний подарунок,

мудрість для нащадків на віки,

- на твердому вирізьблені руни,

дерева вселенського гілки.

Дідо наш Дажбог і батько Орій,

 в істинах народжених з крамол,

відали: усе, що має корінь,

явить знову сутність і глагол.

Вище піднімається ізнизу,

справжня сила йде із глибини...

Підпали гілки сухого хмизу і не бійся,

крізь вогонь стрибни!

Очищайся душею, від бруду, обману і хламу,

хай у тобі лиш вічне і суще сьогодні бринить.

 І ступай, ніби входиш, нарешті, до світлого храму,

 коли хочеш піднятись на гору священну Богит.

Є місця на планеті, де тільки блаженство і тиша,

де прозріння і сила низходять на тебе з небес,

де усе, що чуже, твоє серце назавжди залишить,

аби ти для звитяг і єднання з богами воскрес.

Все, що ти розгубив, чи розтринькав бездумно і всує,

 віднайдеш і побачив,

 і вийдеш із Яві у Прав.

 Ти відчуєш, як твердь під ногами твоїми пульсує

 і тримає тебе, аби ти на коліна не впав.