Більшість християн свято вірять у Трійцю, і вже протягом сторіч вчення про неї є для них основою віри.

У загальному це вчення говорить, що Бог існує в трьох іпостасях: Батько, Син і Святий Дух. Усі ці три особи рівні, всемогутні і існують вічно в одному Божестві.

Прихильники вчення про Трійцю говорять, що воно ґрунтується, не тільки на релігійному переказі, але і на Біблії. Та настав час сказати правду, що усіх християн дурять! А для того, щоб люди не побачили істини, приховують її за догмою про те, що пізнати її - понад людське розуміння. Наприклад, кардинал Джон О'Коннор стверджує: "Ми знаємо, що це глибока таємниця, до розуміння якої ми ще не наблизилися".

Папа Іоанн Павло II теж говорить про "незбагненну таємницю Бога Трійці". Якщо якийсь допитливий читач захоче вияснити правду, він, витративши багато часу і сил на блукання лабіринтами незрозумілих богословських термінів і пояснень, все одно залишиться ні з чим. Єзуїт Джозеф Бракен відзначає з цього приводу: "Священики, що витратили стільки сил на вивчення... Трійці в семінарії, як і слід було очікувати, не зважувалися говорити про це вчення з кафедри своїй пастві навіть у свято Трійці. [...] Навіщо набридати людям, говорячи про те, чого вони все одно не зрозуміють?" (What Are They Saying About the Trinity?). І це про головний символ Віри.

Якщо це вчення біблійне, тоді воно має бути ясно і послідовно викладене у Біблії. Та в жодному протестантському виданні про неї немає жодної згадки. У католицькій енциклопедії зауважується, що:"У Писанні в дійсності нема якогось одного терміну, що позначав би Три Божественних прояви разом." Слово "триас" вперше зустрічається у працях Феофіла Анти-охійського приблизно у 180 році н.е. [...]

Однак, це ще не доводить, що Тер-туліан вчив Трійці, просто спритні діячі від релігії вдало підтасовували факти, "замітаючи" сліди істини і правди. Нова католицька енциклопедія засвідчує: "У Старому Заповіті немає догми про Святу Трійцю". Бернхард Лозі пише: "Що стосується Нового Заповіту, у ньому не знайти реального догмату про Трійцю" ("Epochen der Dogmenschichte"). Це підтвержує професор Єльского університету Вошберн Гопкінз: "Ісус і Павло були, мабуть, незнайомі з догматом про Трійцю... вони нічого не говорять про нього" (Original and Evolution of Religion).

To як же це вчення стало догматом у християнському світі? У 325 році н.е. римський імператор Костянтин, прагнучи покінчити з розбіжностями серед єпископів, зібрав Нікейський собор. Костян-тин не був християнином, а лише перед смертю прийняв хрещення. Британська енциклопедія свідчить, що Костянтин сам головував на Соборі, активно керуючи обговоренням, і особисто запропонував... ключове формулювання про відношення Христа до Бога в "Символі Віри", який тоді був прийнятий. Та навіть після собору Трійця не стала загальноприйнятим віровченням. У "Новій британській енциклопедії" сказано: "Східна церква не знала про цей символ до XII століття. З XVII століття вчені погоджуються, що афанасівский "Символ Віри" не був написаний Афанасієм (який вмер у 373 році), а був складений, імовірно, у південній Франції у V столітті.

Вошберн Гопкінз у свої книзі "Original and Evolution of Religion" це підтвержує: -"Кінцеве ортодоксальне визначення Трійці було, за великим рахунком, справою церковної політики".

Підсумовуючи все зазначене, хочеться наголосити: основна маса християн такими не є і ніколи не були. Так, так, вони - несвідомі рідновіри!!! їх символ віри - це лише груба підробка під Великий Триглав (Бог Рід, який проявляється Матінкою Ладою і Батьком Сварогом) - традиційне розуміння світу індоєвропейців. Кожна освічена людина знає, що Мойсей реформував юдейську релігію, ввівши абсолютний монотеїзм.

Наші предки ніколи не потребували цього, адже Бог був для них одночасно єдиним і множинним. Неможливо відкинути хоча б одну протилежність, бо без неї не існує інша. Відкиньте від доби ніч, або відкиньте з року місяці - вийде абсурд. Таким абсурдом - компіляцією попередніх правдивих знань - і є християнство.

Ви ніколи на замислювалися, чому церкви будують вівтарем на схід (так, щоб віруючі молилися до Сонця), чому форма куполів абсолютно точно відтворює портики, які захищали образи слав'янських Богів від дощу, де взялися престоли, ангели, серафими, архангели тощо, і чому їх функції так сильно подібні до функцій Рідних Богів (проявів Всевишнього Бога Рода). Не сподівайтеся знайти істину у тих, хто її давно втратив. Краще сміливо відкиньте оману зі своїх очей - і почніть шукати Правду у собі і своєму народі.