Хоча декому здається, що сьогодні, у годину домінування жадоби збагачення і матеріалістичних уявлень про світ, релігія вже не має ніякого значення, та це далеко не так, тому що не раз саме віра, є головною причиною індивідуальних, суспільно-економічних чи політичних дій та вчинків.

І як це не парадоксально, сьогодні на захист віри виступає сама - наука. Торсі-онні поля, фізичний вакуум, море Дірака та інші наукові теорії і терміни вже підвели людство до потаємної межі розуміння світу за якою - усвідомлення Всесвіту як цілісної живої, самоорганізованої системи, гігантського антропоса - Роду, те про, що говорили наші предки.

З досвіду ми знаємо, що кожна система має свій оптимальний шлях і швидкість розвитку (яблука достигають літом, а не весною), те саме стосується і "системи" нація. Кожному народу притаманний свій шлях розвитку і своя віра, бо саме Віра виступає тією глобальною основою життєдіяльності нації в цілому і кожної людини зокрема. Отже, настав час подивитися правді у вічі, і поговорити про Рідну Віру україн ців - руси н і в.

У часи імператора візантійського, Костянтина, його мудрі міністри порадили йому взяти ідеологію християнства, як універсальний засіб приборкання візантійських рабів, нескоренних держав та народів, через проповідь не "насильства" і "любові". Політика подвійної моралі, ницість і підлість цієї ідеології замінила етнічні розуміння сили, звитяги і добра, а, отже, і Бога в різних народів.

Заради "світла і любові" вирізалися цілі етноси. В ім'я мудрості і справедливості палилися священні книги, з споконвічними знаннями про природу і Всесвіт. Щоб захопити у свої лави більше "рабів Божих", свята "усікновенія, смерті чи виходу з Єгипта" підтасовувалися під споконвічні життєдайні обряди Предків. Так замість живої духовності, яка будувалася на особистому переживанні і відчутті Бога, прийшло моралізаторство, ритуалізм і догматизм, який до сьогодні не має нічого спільного з істинною вірою.

Спочатку куплені греки, а сьогодні їх вірні послідовники втовкмачують у голови українців якім потрібно жити, і пересічний парафіянин навіть не замислюється, що в його народу є своя священна історія, свої спасителі і пророки, знання, які набагато древніші, а головне пристосовані саме для нього і його потреб (що рибі добре, те котові смерть). Український народ, втративши Рідну Віру, втратив духовний стержень і потребу свого існування. Кожна нація, як елемент планетарного суспільства, виконує притаманну лише їй роль і функцію, підміна якої приводить до непотрібності цього елемента.

Втративши більшу частину волхвів - рідних священиків, які, як ніхто, знали душу свого народу, ми втратили знання про подальший шлях розвитку свого етносу, і почали загнивати, як дуб без коріння, і гниємо вже тисячу років, і тисячі сект шматують душу українського народу заради грошей, заводячи його в духовні манівці. І ніякі політичні та економічні реформи не допоможуть нам прорости і стати з колін, це може зробити лише справжня Рідна Віра.

Що ж таке істинна Рідна Віра? Рідна Віра українців-русичів - це система знань про взаємодію космічних, планетарних і земних сил, та їх вплив на розвиток людства. Різного роду енергії, поля, ефекти чи явища усвідомлювалися нашими предками, як множинні прояви (Боги) єдиного (Роду). Спостерігаючи за земною природою, сузір'ями і планетами, волхви склали цілісну систему знань - Віди, яка відображала усі нюанси "космічної біо-ритмології", саме тому більшість обрядів була підпорядкована певним астрономічним датам.

Головною з принципових відмінностей древньої Рідної Віри від сучасного християнства та реформованих неорідновірських течій, є те, що не існувало чіткої грані між світоглядом (вірою, релігією) і магією (позитивний духовно-зцілюючий вплив) як частинами вчення.

В той час, як сучасні священики, не усвідомлюючи істинної суті свого вчення, підмінюють глибинне розуміння істини і законів Праві, "святим читанням" різних талмудів і писань.

Кожен рідновірський релігійний обряд містив у собі набір духовно-магічних дій, спрямованих для досягнення певної мети і навпаки, кожна духовно-магічна дія виступала звертанням до сили одного з Богів, підчас якої життєва енергія народу, підсилена відповідним впливом космічних сил, направлялася на його духовний розвиток, що виливалось у дивовижні прозріння і живе відчуття Бога.

Таким чином, кожен жрець повинен бути магом (цілителем, знахарем, кудес-ником), а кожна людина, що практикує магічні мистецтва, служителем того чи іншого Бога.

Сьогодні рідко хто з них може допомогти людині стати здоровою, щасливою, чи вирішити свої внутрішні, чи сімейні проблеми. Зрештою, навчити когось можна лише того, чим володієш сам. Переважно це недостатньо освідченні люди, адже після шкільної лави, без вищої освіти важко мати широкий світогляд. Саме тому, все, що неподібне, все, що інакше - піддається безпідставній критиці, а підчас і просто безжально оббріхується, і піддається нищенню (чужих святинь). Особливо багато «списів» ламається відносно розуміння єдності (монотеїзм) і бага-топроявленості (політеїзм) Бога.

Політеїзм Рідної Віри - явище набагато складніше, ніж ми звикли вважати.

Насамперед, слід усвідомити суто термінологічну проблему, що означає саме слово "Бог"?

Чому у іменах одних богів ця приставка є, а у інших немає? Для прикладу Сва-рог, Ра-рог і Даж-бог, Стри-бог. ТакА.Платову книзі "Магічні мистецтва древньої Європи" подає прадавнє північне слово "reginn", чи "rogn", (порівняй - рог, ріг), що вживалося для позначення суто відичних божеств. На сучасні європейські мови "reginn" перекладається як "божество" чи "бог", в той час, як древнє "reginn/rogn", етимологічно означає скоріше "Сила", ніж "Бог".

З іншого боку, майже напевно слово "ріг" пов'язане із древнім загальноєвропейським "ri/rig /гех" - "священний володар, король, володар". Про це говорить і М.Ткач у книзі "Володимирові Боги": "Пер-сонаж, який стояв на вершині божественної піраміди поставав в іпостасі однолико-го (цільного пр. авт.) або Однорога".

Видається доречним згадати і про "священний ріжок" - невід'ємний атрибут рідновірського відичного обряду, і те, що відомі Ріг-Веди - це знання про Богів, Сили, Володарів. Усе це дозволяє провести тотожність між "rogn-por" і древньоін-діїським "bhagan", та авестійським "baga", що українською мовою звучить як "бог", "пан", "наділяючий", "володар"(М.Ткач).

Древнє визначення богів як "сил" (значення терміна "reginn"), черговий раз підтверджує, що, так зване "багатобожжя", насправді - знання про багато сил, або знання про різноманітність Сили. Таким чином політеїзм Рідної Віри, усупереч профанічній думці (яку пропагують християнські священики), аж ніяк не є безглуздою спадщиною диких часів (злом, ідо-лопоклонництвом), а, навпаки, виступає, як досконалою системою розуміння себе і світу. В той час, як будь-який монотеїзм є спрощенням і деградацією древнього системного бачення світу із штучним виділенням лише однієї "сили", із властивого розмаїття світобудови.

Хіба буде такою гарною веселка, маючи лише один колір; хіба добре, коли тіло буде складатися лише з одного куска м'яса без ділення його на внутрішні органи?

Так само і Всевишній, не може бути лише в одній іпостасі - він єдиний та ба-гатопроявний. Він проявляється для кожного народу під своєю окремою назвою і Силою.

Тому у світі є Рід Всевишній, Саваот, Ієгова, Будда, Алахх і тощо. Чим краще ми розуміємо Його багатопроявність і різницю в підходах, тим краще і гармонійніше ми можемо влаштувати своє життя, та при цьому слід розуміти головне - лише, тримаючись рідного і притаманного, ми можемо досягнути найвищого щастя.