Найбільшим відкриттям цьогорічних розкопок у Пліснеську, що поблизу с. Підгірці Бродівського району

Ірайону Львівської області, начальник археологічної експедиції, директор Інституту археології ЛНУ ім. Франка Михайло Филипчук назвав виявлену ще минулоріч лінію духовного захисту давніх слов'ян, яку датовано 7-9 ст. Про 
це 22 липня, повідомив кореспонденту  інтернет видання «ЗІК».

Ця лінія була встановлена на вході до святилища, де жили і здійснювали обрядодіяння пліснеські жреці. Крім символічного каміння, вона викладена ще й людськими черепами, що було одразу ж по трактовано, як людські жертвопринесення. Цікаво, що жодного разу церкви наповнені трупами та просто прикрашені людськими черепами нікому не прийшло в голову назвати людськими жертвопринесеннями. Цим же часом датовані й інші знахідки археологів - скляні та бронзові браслети, наконечники і сулиці стріл тощо, На розкопках зараз працює близько 50 студентів Тернопільського педуніверситету ім. Володимира Гнатюка, що входять до археологічного гурту «Агустіс» та їхні керівники практики - тернопільські археологи Олександр Петровський та Олег Гаврилюк. Як повідомив керівник розкопок Михайло Филипук,  у серпні на розколі слов'янського святилища відбудеться  міжнародний науковий семінар, адже, раніше з таким явищем не доводилося стикатися ані у східних, ані в західних слов'ян. Тому зрозуміла увага до відкриття не лише з боку
інституту археології HAH України, а й зарубіжних археологгів.

«Місце, де відкрито рідновірське святилище, має назву  Олениного парку, бо згодом, у 12 столітті на його місці був  зведений перший християнський храм у Підгірцях княжною  Оленою про це свідчить напис на плиті, що знаходиться у сучасному Підгорецькому монастирі. До розкопок фундаменту цієї церкви археологи мають намір приступити через 
тиждень. Крім святилища, археологи також працюють на оборонному валу Пліснеського городища. Цьогорічні розкопки проводяться комплексно, згідно з Програмою вивчення походження української мови, етносу і держави - їм передувала робота зі збору легенд і переказів серед старожилів Підгорець та довколишніх сіл».

розповів Михайло Филипчук.