Гімнастика душіВолодимир Шахіджанян — психолог, журналіст, викладач факультету журналістики МДУ, автор книг "1001 питання про ЦЕ", "Вчимося говорити публічно", автор популярної комп'ютерної програми "Соло на клавіатурі". Він також розробив «Гімнастику душі» психологічні вправи, які дають розвиток думки, відчуття свого «Я», уміння зробити себе кращими, досягти успіху в житті, ладнати з батьками, розуміти дітей, не сперечатися, не конфліктувати з начальниками, вірити у своє «Я» і рухатися вперед. Пропонуємо читачам «Триглаву» деякі з цих вправ. Мрія стане реальністю! Ми увесь час хочемо чогось досягти: хорошої зарплати, хорошої квартири, хороших дітей, розуміння у начальства і хочемо, щоб наші мрії стали реальністю, але не у всіх це виходить. З будь-якої мрії можна зробити реальність, якщо правильно розставити вітрила! Що це означає "правильно розставити вітрила"? Це люди, які вам допомагають, план - необхідно його скласти для того, щоб виконати вашу мрію. Що ви хочете? Досягти визнання в професії, може поліпшити свою працю, робочий день правильно організувати, ви хочете знайти свою любов? Чудово! Але це неможливо зробити, якщо ви не виходитимете зі своєї кімнати. Якщо постійно: робота-дім, робота-дім - ви не почнете звертати увагу на інших людей. Пам'ятаю один молодий чоловік мені увесь час скаржився: "Мені вже ЗО років, а я не можу знайти свою кохану". Я йому порадив: «Що ви любите? Театр? Прекрасно, беріть два квитки в театр, станьте біля входу, дивіться, яка з дівчат шукає зайвий квиточок, мріє потрапити в театр. А він у вас є, зайвий квиток, і ви йдете з нею в театр. А про що вистава ви вже знаєте - розкажіть їй про п'єсу, про акторів. У антракті ваша розповідь про акторів її уразить, ваша думка про виставу її здивує, і ви підете ще раз і ще раз в театр і, можливо, так і знайдете свою любов». Будь-яку мрію можна перетворити на реальність, якщо правильно розставити вітрила! Розставляйте вітрила і нехай дме попутний вітер! Чотири "потрібно" Пам'ятаєте, в школі вам говорили учителі: "працюй над собою"? Виявляється, це набагато складніше, ніж сидіти за комп'ютером, працювати за верстатом, копати, будувати. Навчити фізичним діям легше, ніж навчити людину ставати кращою, щоб її життя було цікавіше, радісніше, приємніше. Лессинг говорив: "найповільніша людина, якщо вона тільки не втрачає із виду мети, йде швидше, ніж той, хто блукає безцільно". А яка ваша мета, ви її знаєте? Умійте насолоджуватися життям і втілювати чотири "потрібно". 1. Потрібно знати заради чого ви живете, яке ваше призначення. 2. Потрібно уміти професійно працювати, із захопленням вчитися, стати професіоналом. 3. Потрібно бажати. Піднімайте планку якомога вище! Інша справа, якого рівня ви досягнете, але планка має бути завжди високою. "Я хочу" - нехай це буде в кар'єрному плані, в інтелектуальному плані, в творчості. Але планку піднімайте високо, тоді відбуватиметься ваше творче зростання; 4. Потрібно діяти. Щодня план! Якщо ти за добу не зробив жодної доброї справи - день прожитий марно! Ти - людина, і тому повинен знати, чим займатимешся завтра, на що витратиш час, наскільки ти зможеш ущільнити цей час, чи знайдеш можливість для відпочинку? Складіть цей список ваших бажань. А далі від них - що необхідно зробити для втілювання бажань в реальність. Проживіть так тиждень і світ стане трохи кращим, тому що станете трохи кращими ви. Полюбити себе! Це важливо - зрозуміти себе, упізнати себе, допомогти собі. Найголовніший ворог людини - сама людина. І тільки ми здатні самі зробити своє життя кращим. І найголовніше тут - полюбити себе. А більшість людей, на жаль, не люблять і не хочуть любити себе. Згадайте, як ви прокидаєтесь вранці - квапитеся, нервуєте, кудись біжите і хапаєтеся за тисячу справ. Де вже тут подумати про себе, про свою душу про членів вашої сім'ї, про дітей, про батьків, про близьких людей, про колег? Та ні, якщо і думаємо, то про начальника, який вічно нами невдоволений або ми невдоволені ним. Якщо і думаємо, то про дітей, яким потрібно щось робити, робити... А про себе? Ви хочете, щоб вас шанували і розуміли інші? Так почніть із себе. Станьте перед дзеркалом, подивіться на себе уважно і скажіть: «Я хороший, я чудовий, я унікальний!» І це правда. І тільки тоді, коли ви полюбите себе, до вас потягнуться інші люди, тому що з вами цікаво, ви любите себе, ви шануєте себе, ви хочете стати кращим, ви висипаєтеся, ви стежите за собою, ви подобаєтеся собі. Якщо людина не подобається собі, яка вона? Похмура, заклопотана, сердита. А якщо подобається? «Ой, я хороший, я чудовий, зі мною буде цікаво іншим, я себе люблю!» Люди, які люблять себе, притягують інших, і починається спілкування. На жаль, у більшості це не так, вони невдоволені життям і навіть хочуть піти з життя, і ніяк не можуть зрозуміти, що найстрашніше - їхня самотність. Наодинці, начебто, можна себе зрозуміти, а насправді ти йдеш у свої проблеми і живеш все гірше і гірше. Людина - істота соціальна, їй обов'язково потрібно, щоб хтось підкорявся їй, а комусь підкорялась і вона. Подумайте, що ви хочете самі для себе зробити, яке влаштувати свято, як виглядати, як одягнутися, як посміхнутися? Може вам варто розправити плечі, трохи вище підняти голову і посміхнутися? Я сподіваюся, що у вас це вийде! Любити, відчувати, зачаровуватися! Я скажу вам банальність, загальновідомі речі. Але якщо б ми могли по-серйозному віднестися до цих банальних речей, освоїти їх і діяти, життя стало б кращим у всіх нас. Треба бути ввічливим. Банально? Але чомусь більшість людей, на жаль, забувають про ввічливість. Безтактність, хамство, нечесність, брехня, неакуратність, відсутність пунктуальності... Але є великі здібності: любити, відчувати, зачаровуватися! Любити. Коли любиш - серце, б'ється частіше, трохи піднімається тиск, в очах блиск, все йде на задній план, ти закоханий. СМС-повідомлення отримане, тут же - відповідь, телефонний дзвінок, особиста зустріч. Закохані не спізнюються, закохані дійсно на крилах летять один до одного. Взаємопроникнення, розуміння, весь світ окремо від них, від закоханих. Це якщо любить він і вона. Любов завжди взаємна. Але ж можна і треба любити матір, сина, дочку, любити і шанувати друзів, любити справу, якою ти зайнятий і любити життя. А почуття? Є люди, які зашорені: робота-дім, дім-робота, транспорт, між роботою і домом, телевізор і все. А чим вони зачаровуються? Хтось любить собак, кішок і вони у нього удома. Він піклується про них. Хтось готовий зачаровуватися красою, живописом, природою, театрами, кіно, хорошою книгою і, нарешті, відчувати життя, відчувати інших людей, відчувати власну потрібність, корисність, відчувати і шанувати себе. Пошана до себе застерігає людину від багатьох поганих вчинків. Якщо я себе шаную, чи можу я обдурити іншого? Якщо я себе шаную, чи можу я зухвало відповісти синові, дочці, дружині, чоловікові, братові, колезі? Якщо я себе шаную, чи можу я жити в бруді і бути неохайним? Якщо я себе шаную, чи буду я спізнюватися на ті або інші особисті або ділові зустрічі? Звичайно, ні. Я ж себе шаную. Подумайте на цю тему: любити, відчувати, зачаровуватися. Кого ви любите? Чим готові зачаровуватися? Як ви розвиваєте свою емоційну сферу? На крилах любові Любов - це крила, любов - це радість, любов - це трохи підвищений артеріальний тиск і серцебиття, любов - це пелена на очах, ти бачиш усе в прекрасному світлі, усі кольори прекрасні, тому що ти любиш або тому, що тебе люблять. Усі люди хочуть любові, але далеко не усі її знаходять. Любов - це завжди взаємне підтвердження один одного, взаємне проникнення. Любов - це можливість народити нову людину в любові. Народжені в любові як правило щасливі люди, їх люблять. Однак час має таку властивість: він зміцнює дружбу, але нерідко послабляє любов, а ми про це забуваємо. Любов - це вогнище, в яке, якщо ви хочете, щоб воно не згасло, увесь час потрібно підкидати дрівець: почуття, новизну, оригінальність, відсутність стандартності і банальності. Потрібно захоплюватися один одним (тільки для цього і привід потрібно давати), потрібно уміти прощати, і розвивати один одного. Тоді і любов росте. Ларошфуко говорив: "Ніяка удаваність не допоможе довго приховувати любов, коли вона є, або зображувати, коли її немає". Я усім бажаю любові - взаємної любові, яка збагачує кожного з нас. Не втомимося її шукати і знайдемо! Не кваптеся жити Як зрозуміти себе, як зрозуміти це життя? Дуже просто. Спробуйте жити непоспішаючи. Згадайте, як ви проводите свій день? Вам завжди не вистачає часу. Вам з дитинства говорили "поквапся жити, не встигнеш, тобі вже п'ять років, швидше вчися, краще працюй, швидше туди, швидше сюди, швидше до рідних, до родичів, до друзів, до начальників, на нараду, швидше в кіно, швидше на побачення". Усе швидко. Так не можна жити! Життя коротке. "Потерпи трішки", - сказав один гуморист. Але якщо життя коротке, навіщо ж його проживати швидко-швидко? Життям потрібно насолоджуватися, а це можна робити, якщо не поспішаєш. Усе спокійно, усе рівно, з розумінням і з відчуттям свята цього життя. Років п'ятнадцять тому була така приказка, майже анекдот: "Ніколи не потрібно квапитися за автобусом, жінкою і новою модою. Чому? А тому що за ними увесь час з'являються нові". І це правильно, не потрібно поспішати. Життя коротке, і якщо його відчути, то все буде добре. Наша головна помилка - усе погане ми розтягуємо, ну, скажімо, комусь потрібно мити посуд, студентові писати курсову - він увесь час відкладає і відкладає. А усе добре, хороше, те, що нам подобається, ми робимо дуже швидко - цікава книжка, інтимні стосунки, смачне тістечко - раз, з'їли і усе. А потрібно чинити навпаки: усе погане прагнути зробити якнайшвидше - зробив і, як говориться, з плечей геть! А усе хороше розтягувати, не квапитися. Подивіться, як ви розмовляєте з цікавими людьми - перебиваєте їх або не поспішаючи ведете бесіду? Як ви читаєте цікаву книжку - проковтуєте або вчитуєтеся? Як ви йдете на прогулянку - швидко-швидко, або відчуваючи повітря, розуміючи оточення, помічаючи дерева, сонце, траву. Чи ви відчуваєте життя? Життя стане кращим, ви швидше досягнете успіху і самі станете кращим, не поспішаючи. Уникайте суперечок "В спорі народжується істина" - Сократу приписують ці слова. Нічого подібного, усе навпаки - в спорі народжується війна, в спорі народжується конфлікт. Ой, як багато бід приносять ці вічні спори! Це моя територія, ні, моя, ні, моя - бах, убили одну людину. Ви у нас одного, а ми у вас двох, ви у нас двох, ми у вас чотирьох, ви чотирьох... Війна! Страшно! Скільки через суперечки буває непорозумінь. В спорі не народжується істина. Мало того, я знаю людей, які вічно, завжди з усім не згодні і постійно сперечаються, про що б ти не говорив. Ой, як втомлюєшся від цих суперечок! Як бути? Не сперечатися, відійти від суперечки. Інша справа відстоювати свою думку, висловити її, не відмовлятися, продовжувати висловлювати навіть якщо багато людей вас не розуміють. Спробуйте її розповісти трохи по іншому, детальніше, з доказами, аргументувати свої положення. Це потрібно. Вислуховувати різні точки зору - це не суперечка, це дискусія, це зіставлення, це пошук рішення для тієї або іншої проблеми. Але сперечатися через дурниці - даремно витрачати час і нерви. Подумайте на цю тему, прислухайтеся до розмов своїх колег на роботі - скільки часу вони даремно витрачають на порожні нікому не потрібні суперечки. Виявіть мудрість: геть суперечки! Здоровою є вихованість. Життя - це рух Як тільки народилася людина, вона відразу починає ручками, ніжками, голівкою ворушити. Сили ще немає, а кричить в усе горло "я живий, я явився!" Дитинча сповивають, а воно себе хоче розкрити і обов'язково рухатися. А як тільки ми стаємо дорослими, ми забуваємо про те, що життя - це рух. Нам лінь взимку зайвий раз пройти пішки по засніженому парку і просто по вулиці. Ми починаємо бігати ранками і тут же кидаємо. Ми записуємося в плавальний басейн і через тиждень-два в нас пропадає запал і ми кидаємо. Ми прокидаємося уранці, "ой, не хочеться йти на роботу", і встаємо ліниво, а немає щоб зробити невелику зарядку. Ми біжимо до автобуса замість того, щоб пройти дві-три зайвих зупинки. Ми спускаємося і піднімаємося на ліфті, хоча можемо піднятися і спуститися і по сходах. Людина якщо проходить в день годину пішки, проживає на рік, на два обов'язково більше. А якщо вона щодня в середньому пів години грає в теніс, у футбол, у волейбол, займається бігом - вона проживе на 5-6 років більше. Ми мало рухаємося, гіподинамія нас губить. Рух - це шлях вперед, це шлях до поліпшення власного "Я". Заведіть собаку, гуляйте з ним, водіть на прогулянку дітей. Більше ходіть пішки. На дачі бігайте, стрибайте, грайте у волейбол. Ранок з рухом і увечері, якщо є можливість, спокійна, рівна прогулянка перед сном. Подивіться, скільки годин ви рухалися сьогодні, а скільки сиділи? Розподіліть свій час так, щоб 50% часу сидіти, лежати, 50% - рухатися активно. І тоді життя ваше стане кращим. Володимир ШАХІДЖАНЯН |
Сайт: Триглав Автор: admin Ссилка: http://gazeta.triglav.pro/index.php?module=news&do=more&id=216 |