Новости

Серйозні перетворення завжди починаються з духовно-світоглядного оновлення. Це неминуче вимагає повернення до правильної символіки, адже символіка — це концентрований світогляд.

Українці традиційно називають свій прапор «жовто-блакитним». На мові геральдики (науки про герби) та вексилології (науки про прапори) це значить, що жовтий колір є головним (тому в описі прапору він називається першим по черзі, зображається вгорі і використовується для зображення Тризуба-Трійці), а блакитний є допоміжним (тому називається другим, зображається внизу прапора і використовується на гербі як тло).

На прохання наших читачів ми вирішили поспілкуватись з засновником Характерного Козацтва паном Володимиром Куровським. Питань було так багато, що ми розподілили інтерв'ю на декілька номерів.

На сьогодні теми: козацтво, виховання, психологічні переходи та самореалізація чоловіка.

Пане Володимире, знаю що ви активна людина та маєте багато посад - представтесь, будь ласка, для наших читачів.

На сьогоднішній день я є Верховним отаманом Характерного козацтва - всеукраїнської громадської організації. Ще, крім того, Верховним волхвом Родового Вогнища Рідної Православної Віри, головою Православної рідновірської Академії Віровідання, Голова Академії Розвитку Людини "Родосвіт". Ще президентом Всеукраїнської федерації козацького рукопашу "Триглав".

В кожного солов'я пісня своя.

Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.

Краще битися орлом, ніж жити зайцем.

Посади свиню за стіл, вона й ноги на стіл.

Викладач на іспиті помітив як студент намагається витягти зі сховку шпаргалку. Почав спостерігати, захопився. Обидва нервують, аж упріли. Нарешті викладач не витримує:

- Ну, тягни, тягни сміливіше!..

***

Старий університетський професор записався до психолога. 

Що вас турбує?

Розумієте, лікарю, я голосно розмовляю уві сні.

У цьому немає нічого загрозливого.

Може, й так. Але з мене щоразу сміється вся вчена рада!

***

Чоловік їхав з ярмарку на двох підводах. В одній осел віз пшеницю, в іншій - кінь віз деякі дрібні покупки та чоловіка. Десь на пів дороги осел почав чіплятися до коня, заважким йому був такий вантаж. Він і каже коневі:

- Конику, добрий, допоможи мені, а то я підірвуся і здохну!

Лежав колись лев під кущем. Позіхнув, потянувся разів два і каже сам собі: "Спасибі богу, що я такий дужий вдався, нікого на світі не боюсь! Не те, що отой нікчемний комар: будь-хто його розчавить, і він всіх боїться".

Серед широкого загалу, і навіть серед частини науковців, досить поширений стереотип, що русинами завжди були лише західні українці.

Сучасні ж діячі так званого політичного русинства на Закарпатті навіть оголошують існування там окремого русинського народу, відмінного від українців, на тій підставі, що закарпатці найдовше зберігали цю самоназву.

Але річ у тому, що раніше всі українці звалися «русинами», а етнонім цей походить саме з Середнього Подніпров'я. Етнонім «русини» - перша самоназва українського народу, який пізніше, з певних причин, змінив самоназву, і до того ж не так уже й давно.

Щодня нам твердять про побудову правового суспільства, про реформування і збільшення судових установ. Але несправедливості з кожним днем все більше й більше.

Суди стають не мірилом істини, а прислугами певних бізнесових чи політичних кланів. В суспільстві щодня пропагуються різноманітні права біженців, право голосу, права безробітних, права людини, і ціла низка прав. Все сусіпльство зосередилось на правах, забувши, чомусь, про обов'язки.

Більшість християн свято вірять у Трійцю, і вже протягом сторіч вчення про неї є для них основою віри.

У загальному це вчення говорить, що Бог існує в трьох іпостасях: Батько, Син і Святий Дух. Усі ці три особи рівні, всемогутні і існують вічно в одному Божестві.

Прихильники вчення про Трійцю говорять, що воно ґрунтується, не тільки на релігійному переказі, але і на Біблії. Та настав час сказати правду, що усіх християн дурять! А для того, щоб люди не побачили істини, приховують її за догмою про те, що пізнати її - понад людське розуміння. Наприклад, кардинал Джон О'Коннор стверджує: "Ми знаємо, що це глибока таємниця, до розуміння якої ми ще не наблизилися".

Коли пересічна людина, далека від розуміння традиції, вперше зіштовхується зі славянським відичним віровченням про Праву, їй важко розібратися у його філософській структурі, яка потребує глибокого розуміння світу й оточуючої дійсності.

Це виникає внаслідок того, що в основі теологічних уявлень сучасних рідновірів лежить дещо відмінне від звичайного (іудейсько-християнського) філософсько-світоглядове розуміння триєдності світобудови.